Нещасливе кохання
Рутенія
Заспокоює душу гетьмана діва-квітка, пригортаючись до грудей білою лебідкою. Їх поєднала доля в нещасливому вирі подій, та не полишили закохані своїх мрій. "Дочекаюсь!" - шепотіла кохана голубка, тихо плачучи від очей чужих по закутках. "Не прощаюсь!" - гетьман їй відповів, та й до саду востаннє повів... Ховавсь місяць від цілунків гарячих, а серце дівоче так гірко плаче! "Не діждусь" - душа птахом рвалась, вже із милим навіки прощалась... Та гетьман у снах повертався з війни. Діва просила: "Не йди, обійми!.." Проте Кістлява так міцно вхопила, на чужій землі схоронила. Помарніла від горя діва-квітка, що мала цвісти пишно влітку. Нещасливе кохання обернулося болем, а кохана гетьмана — тополею в полі...
2022-10-27 09:47:02
1
0
Інші вірші поета
БО З ТЕБЕ СПИТАЄ ВОНА... Якби зустрілися ми знову Загублена в часі Мавка й Чугайстер
Інші поети
J 131
@Ju131
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1786
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5417