Нещасливе кохання
Заспокоює душу гетьмана діва-квітка,
пригортаючись до грудей білою лебідкою.
Їх поєднала доля в нещасливому вирі подій,
та не полишили закохані своїх мрій.
"Дочекаюсь!" - шепотіла кохана голубка,
тихо плачучи від очей чужих по закутках.
"Не прощаюсь!" - гетьман їй відповів,
та й до саду востаннє повів...
Ховавсь місяць від цілунків гарячих,
а серце дівоче так гірко плаче!
"Не діждусь" - душа птахом рвалась,
вже із милим навіки прощалась...
Та гетьман у снах повертався з війни.
Діва просила: "Не йди, обійми!.."
Проте Кістлява так міцно вхопила,
на чужій землі схоронила.
Помарніла від горя діва-квітка,
що мала цвісти пишно влітку.
Нещасливе кохання обернулося болем,
а кохана гетьмана — тополею в полі...
2022-10-27 09:47:02
1
0