Нещасливе кохання
Рутенія
Заспокоює душу гетьмана діва-квітка, пригортаючись до грудей білою лебідкою. Їх поєднала доля в нещасливому вирі подій, та не полишили закохані своїх мрій. "Дочекаюсь!" - шепотіла кохана голубка, тихо плачучи від очей чужих по закутках. "Не прощаюсь!" - гетьман їй відповів, та й до саду востаннє повів... Ховавсь місяць від цілунків гарячих, а серце дівоче так гірко плаче! "Не діждусь" - душа птахом рвалась, вже із милим навіки прощалась... Та гетьман у снах повертався з війни. Діва просила: "Не йди, обійми!.." Проте Кістлява так міцно вхопила, на чужій землі схоронила. Помарніла від горя діва-квітка, що мала цвісти пишно влітку. Нещасливе кохання обернулося болем, а кохана гетьмана — тополею в полі...
2022-10-27 09:47:02
1
0
Інші вірші поета
Ти відьму покохав Така любов трапляється раз в сотні літ Суперниці Нові Єви
Інші поети
R_i_t_a
@freebird
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1346
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242