Прокляття ворогу
Рутенія
Хай темрява сповиє світ, щоб ти зійшов зі шляху! Ось Мара поглядом одним наводить жаху. Згинь в муках, враже, земля тебе схоронить. Богиня ночі ні слова не промовить... Вона — це Смерть! Танцює на твоїх кістках. Біль ломить твоє тіло, ртуть на руках. В лісах загубиш свою душу, втонеш у болоті. В моїм краю не місці такій, як ти, сволоті! Гей, Маро, хай стогне й завиває, у лютих муках ворог мій сконає. Смертельний страх в твоїх очах танцює — богиня смерті сповна лютує... Будь проклятий, враже, до сьомого коліна! Проте нескорена й незламна моя Вкраїна. Таким як ти, Мара приносить люту смерть. Геть з мого краю, геть, геть!
2022-10-27 10:13:18
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Коваленко
Гарний вірш! Та, якщо можна, я можу порадити дещо)
Відповісти
2022-10-28 11:20:55
1
Рутенія
@Катерина Коваленко так
Відповісти
2022-10-28 11:21:19
Подобається
Інші вірші поета
Зачарована коханням Цілуйте.. МЕТАМОРФОЗА ЛЮБОВІ присвята О.М ПІСНЯ МИНУЛОГО
Інші поети
Ruslan
@unhappy_anonym
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8256
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567