МЕТАМОРФОЗА ЛЮБОВІ
Мрії розбились за межами снів, солодким дурманом душу труїв. Невинну діву знадив у пастку. Реальність вбила всю твою казку... Тепер же я вільна і отруйна змія. Твоя програна битва, та не виграна ще мною війна. Сто тисяч демонів на волю пустив. Не милу пташку, а орлицю зростив! Я відімщу відповідним чином, я ніколи ні перед ким не схиляла спину. Порвала окови жахливого патріархату. Твоєю рабинею нізащо, ніколи не стати! Дівою була, та стала Жінкою. Вірною й юною — теж, а тепер лякаю поведінкою. Метаморфоза, що відбулась в мені — для тебе кара. Ми більше не пара...
2022-12-07 09:56:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3024
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139