4:30

Рутенія

4.30 Я не сплю. Ще не світає. Темно. Довкола тиша. Я одна. Безсоння. Поволі божеволію, напевно. Коли душа моя воскресне — невідомо. Вже більше року в ній зима лютує. Вже більше року не виходжу в світ. Де та весна? Де сонце, що спрагу цю втамує? Чому не проростають перші квіти? І чорно-білі сни змінили кольорові, минуле мою душу схопило міцно. Не відаю, коли зустрінемося знову. У моїх грудях зробилось тісно. Обруч печалі, смутку стискає серце. Безсонні ночі доводять до знемоги. Мабуть, вже пізно рятувати. В душі я мертва! Допишу останні свої епілоги... Й з Богом!

2023-04-25 02:05:46

Інші вірші поета

Чорнобиль ЄВА І ЛІЛІТ ЖЕРТВА, ЩО СТАЛА ВБИВЦЕЮ Спокій, і тиша, і вічне блаженство

Інші поети

KAYSEE

@kaysee_55

I N F I N I T Y

@In_FiNiTY

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1229

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5609