4:30
Рутенія
4.30 Я не сплю. Ще не світає. Темно. Довкола тиша. Я одна. Безсоння. Поволі божеволію, напевно. Коли душа моя воскресне — невідомо. Вже більше року в ній зима лютує. Вже більше року не виходжу в світ. Де та весна? Де сонце, що спрагу цю втамує? Чому не проростають перші квіти? І чорно-білі сни змінили кольорові, минуле мою душу схопило міцно. Не відаю, коли зустрінемося знову. У моїх грудях зробилось тісно. Обруч печалі, смутку стискає серце. Безсонні ночі доводять до знемоги. Мабуть, вже пізно рятувати. В душі я мертва! Допишу останні свої епілоги... Й з Богом!
2023-04-25 02:05:46
3
0
Інші вірші поета
ЄВА І ЛІЛІТ Нові Єви КОРОЛЕВА МЕЧІВ Кохання інкуба
Інші поети
Stoosje
@Stoosje
Maria
@mariya_zholkevska
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9487
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1764