Прийдіть, мій пане...
Рутенія
Із Ваших вуст я п'ю терпке вино, що з поцілунками даруєте мені. Все відбувається, немов чорно-біле те кіно, кохаємось таємно в непроглядній тьмі. І кожен дотик, ледь відчутний подих, проте здригаюсь, мов від струму. Ні сліз, ні каяттів не буде жодних, зізнаюся в любові без слів, безшумно... А Ви прийдіть, мій пане, Ви прийдіть, і приголубте знову до своїх грудей! Як буде треба, то зі сну збудіть, зніміть цю пелену з моїх очей... Я хочу бачити Вас у цій глухій пітьмі, торкатися спини та цілувати в губи. Щоб потім зранку пригадувати все на письмі. Ви — моя радість, мій солодкий біль та згуба...
2022-10-27 09:42:52
1
0
Інші вірші поета
LOVE THROUGH THE AGES Будь проклята, московіє! . ЗЕМНЕ ЖИТТЯ ЯНГОЛА
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Pratyusha Pathak
@_pratyusha_
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2371
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1711