Прийдіть, мій пане...
Рутенія
Із Ваших вуст я п'ю терпке вино, що з поцілунками даруєте мені. Все відбувається, немов чорно-біле те кіно, кохаємось таємно в непроглядній тьмі. І кожен дотик, ледь відчутний подих, проте здригаюсь, мов від струму. Ні сліз, ні каяттів не буде жодних, зізнаюся в любові без слів, безшумно... А Ви прийдіть, мій пане, Ви прийдіть, і приголубте знову до своїх грудей! Як буде треба, то зі сну збудіть, зніміть цю пелену з моїх очей... Я хочу бачити Вас у цій глухій пітьмі, торкатися спини та цілувати в губи. Щоб потім зранку пригадувати все на письмі. Ви — моя радість, мій солодкий біль та згуба...
2022-10-27 09:42:52
1
0
Інші вірші поета
Розлука ЛЕГЕНДА ПРО ТЕМРЯВУ І СВІТЛО, СМЕРТЬ ТА ЖИТТЯ Спокій, і тиша, і вічне блаженство МЕТАМОРФОЗА ЛЮБОВІ
Інші поети
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4295
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2174