Тіні мертвих

Рутенія

Чого так серце рветься із грудей, а подих перехоплює від миті? Я думала, що це тільки гра тіней, та бачу в них обличчя, хоч й розмиті. А все ж це сутності без тіла, без душі, які торкаються людських бажань. Вони ховаються в нічній пітьмі і живляться з моїх страждань. Щоразу сил стає все менше й менше, а згодом думка промайне про смерть. Приходжу до цвинтаря вже не вперше. І не відчуваю під ногами твердь... Почую шепіт за спиною. Може вітер? Та ні, все тихо, але чутно голоси! На могилах давно зів'яли усі квіти. Однак кладовище не втратило своєї темної краси...

2023-04-10 22:17:04

Інші вірші поета

Розлука ЖЕРТВА, ЩО СТАЛА ВБИВЦЕЮ Така любов трапляється раз в сотні літ Пташка в полоні

Інші поети

newOlyaPole

@newOlyaPole

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

lys

@plusbleuquetesyeux

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2248

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1825