Тіні мертвих

Рутенія

Чого так серце рветься із грудей, а подих перехоплює від миті? Я думала, що це тільки гра тіней, та бачу в них обличчя, хоч й розмиті. А все ж це сутності без тіла, без душі, які торкаються людських бажань. Вони ховаються в нічній пітьмі і живляться з моїх страждань. Щоразу сил стає все менше й менше, а згодом думка промайне про смерть. Приходжу до цвинтаря вже не вперше. І не відчуваю під ногами твердь... Почую шепіт за спиною. Може вітер? Та ні, все тихо, але чутно голоси! На могилах давно зів'яли усі квіти. Однак кладовище не втратило своєї темної краси...

2023-04-10 22:17:04

Інші вірші поета

Битва із Лордом Прокляття поета Зачарована коханням Кохання інкуба

Інші поети

Самоскид!

@malse

Palak Verma

@PalakVerma

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1324

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4996