Тіні мертвих

Рутенія

Чого так серце рветься із грудей, а подих перехоплює від миті? Я думала, що це тільки гра тіней, та бачу в них обличчя, хоч й розмиті. А все ж це сутності без тіла, без душі, які торкаються людських бажань. Вони ховаються в нічній пітьмі і живляться з моїх страждань. Щоразу сил стає все менше й менше, а згодом думка промайне про смерть. Приходжу до цвинтаря вже не вперше. І не відчуваю під ногами твердь... Почую шепіт за спиною. Може вітер? Та ні, все тихо, але чутно голоси! На могилах давно зів'яли усі квіти. Однак кладовище не втратило своєї темної краси...

2023-04-10 22:17:04

Інші вірші поета

Мавка й Чугайстер Пісня русалки Нові Єви Клеопатра

Інші поети

Олена Скурська

@olena_skurska

NOVATOR

@petruha1307

Уляна

@Ulyana_New

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13300

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2799