Елі Візель "Ніч"
Ліза Теркерст "Небажана"
Опівнічна бібліотека
Еріх Марія Ремарк "Іскра життя"
Сильвія Плат "Під скляним ковпаком"
Ян Муакс "Орлеан"
Ієн Бенкс "Осина фабрика"
Деніел Кіз "Квіти для Елджернона"
Фредрік Бакман "Тривожні люди"
Фредрік Бакман "Чоловік на ім'я Уве"
Філіп Янсі "Де Бог, коли боляче?"
Жан  Поль Сартр "Нудота"
Ловець повітряних зміїв
Ернест Хемінгуей "По кому подзвін"
Стівен Кінг "11/22/63
Ден Браун "Код да Вінчі"
Людина в пошуках справжнього сенсу
Теодор Драйзер "американська трагедія"
Сомерсет Моем «тягар пристрастей людських»
Хорас Маккой «загнаних коней пристрілюють, чи не так?»
Жан Поль Сартр «ставок більше немає»
Ганья Янаґігара «Маленьке життя»
Мерль Робер «Смерть - моє ремесло»
Ліза Теркерст «усе мало би бути по іншому»
Фредрік Бакман «Ведмеже місто»
Фредрік Бакман «Ми проти вас»
Крістін Генна «Чотири вітри»
Кайл Айдлмен «не фан»
Джон Стейнбек «грона гніву»
Іван Байдак «(не)помітні»
Фріда Мак «служниця»
Делія Овенс «Там, де співають раки»
Фредрік Бакман "Чоловік на ім'я Уве"
"Смерть — незбагненна річ. Люди проживають ціле життя, ніби її не існує, але часто вона виступає одним із найсильніших стимулів, щоб жити."

Уве доволі специфічний чоловік (на мій погляд). Його характер і поведінка просто нестерпні. Він не любить людей, жадний, занудний та дотошний(так побачила його я).  Вийшовши на пенсію він не може звикнути до того, що його дружина померла. Зрозумівши для себе, що життя не має дальше сенсу він вирішує померти.
Але... Біля його будинки поселяється молода пара із дітьми і тоді починається щось цікаве.

"Нам завжди здається, що в нас повно часу, аби щось зробити разом з іншими людьми. Чи щось їм сказати. А потім раптово що-небудь трапляється, і лишається лише повторювати слова «якби» та «коли б».

7/10
© Sahlo Folina,
книга «Рецензії на прочитані книги».
Філіп Янсі "Де Бог, коли боляче?"
Коментарі