Елі Візель "Ніч"
Ліза Теркерст "Небажана"
Опівнічна бібліотека
Еріх Марія Ремарк "Іскра життя"
Сильвія Плат "Під скляним ковпаком"
Ян Муакс "Орлеан"
Ієн Бенкс "Осина фабрика"
Деніел Кіз "Квіти для Елджернона"
Фредрік Бакман "Тривожні люди"
Фредрік Бакман "Чоловік на ім'я Уве"
Філіп Янсі "Де Бог, коли боляче?"
Жан  Поль Сартр "Нудота"
Ловець повітряних зміїв
Ернест Хемінгуей "По кому подзвін"
Стівен Кінг "11/22/63
Ден Браун "Код да Вінчі"
Людина в пошуках справжнього сенсу
Теодор Драйзер "американська трагедія"
Сомерсет Моем «тягар пристрастей людських»
Хорас Маккой «загнаних коней пристрілюють, чи не так?»
Жан Поль Сартр «ставок більше немає»
Ганья Янаґігара «Маленьке життя»
Мерль Робер «Смерть - моє ремесло»
Ліза Теркерст «усе мало би бути по іншому»
Фредрік Бакман «Ведмеже місто»
Фредрік Бакман «Ми проти вас»
Крістін Генна «Чотири вітри»
Кайл Айдлмен «не фан»
Джон Стейнбек «грона гніву»
Іван Байдак «(не)помітні»
Фріда Мак «служниця»
Делія Овенс «Там, де співають раки»
Людина в пошуках справжнього сенсу
Що дає вас стимул жити?

Ця книга є правдивою історією життя людей в концентраційному таборі.

Автор розповідає про жахіття, які творилися із людьми, які кожного дня виживали. Якщо погіршується стан здоров’я і ти це показуєш – тебе ведуть помирати.

За будь-який неправильний рух, який не сподобається наглядачам в’язні жорстоко каралися. Кожна крихта хліба була для них цінністю.

І у такій скрутній ситуації часто поставало питання: для чого жити? В чому сенс такого життя? Коли не видно надії…

І коли довгий час в’язні чекали чогось кращого, але не бачили проблисків, у них надія потухала і вони зневірювалися. Їм не було стимулу жити...

Автор говорить, що якщо ти втрачаєш мету, тоді у тебе втрачається сенс життя.

Немає загального поняття про сенс життя. У кожної людини це щось особливе. Щось таке, що допомагає рухатися вперед і дає сенс життю.

Тому, щоб вижити на світі, потрібно знайти те, заради чого потрібно жити. Тоді, ти зможеш подолати будь-які страждання, адже, вони будуть частиною засобу для досягнення цілі.

Читаючи цю книгу, я розуміла наскільки у мене чудове життя. До людей у цих таборах ставилися наче до тварин, навіть гірше… Вони були просто номером. Їх лишили зовнішньої свободи. Проте, у них була внутрішня свобода, яка давала надію…

Можна втратити все, але завжди можна знайти сенс до якого будеш прагнути і іти.

10/10
© Sahlo Folina,
книга «Рецензії на прочитані книги».
Теодор Драйзер "американська трагедія"
Коментарі