Тінь
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Пробач... Забути я не здатна вже ніяк. Хай навіть ти ніколи не покличеш – Я буду завжди лиш твоєю, просто так... Залишивши на згадку тобі вірші. Тобі здається, що лиш сяйво сновидінь – Причина моїх віршів найпалкіших, Я ж так люблю тебе, що навіть твоя тінь Мені миліше за все світло в інших.
2025-05-26 17:11:11
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Охххх! Це сильно👍
Відповісти
2025-06-20 04:14:32
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея дякую 🥰🫶
Відповісти
2025-06-21 13:20:56
1
Віталій Босий
Вітаю, Олександро. Я дуже рідко в своєму житті бачив, коли в так мало рядків було вкладено так багато серця! Вийшло дуже гарно. За нагоди хотів би запросити вас до нашої поетичної спільноти - я вважаю, що ви з вашою поезією були б там одною з ключових поетес. Тому якщо маєте бажання - ласкаво прошу до нас: https://t.me/L_I_T_E_R_V
Відповісти
2025-09-20 19:47:46
Подобається
Інші вірші поета
В нерівному двобої серце й доля... Буває, серцю тісно в тишині Втрачене кохання Квітне сад за дверцятами серця...
Інші поети
R..
@Djihad
Soumyadip
@soumyadip
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1300
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4508