Не бийся в шибку вітром несміливим...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Не бийся в шибку вітром несміливим, Мій нерозгаданий далекий сон... Будить від сну не варто сплячу зливу, Вона ледь-ледь притихла за вікном... Не знаю, як розвіяти тумани, І що вони сховали від очей... Та все одно зривати я не стану Цих перших пурпурових орхідей... Нехай і не прикрасять твого саду, Зате полинуть цвітом в синю вись – Не згинуть ні від снігу, ні від граду, Бо стебла над землею піднялись...
2025-04-09 04:58:44
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Анна Вишневська щиро дякую! 🥰
Відповісти
2025-04-09 09:01:31
1
Лео Лея
Такий атмосферний вірш, в декількох рядках - ніби все життя👍
Відповісти
2025-04-16 15:26:48
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея Дуже дякую 🫶🤗
Відповісти
2025-04-17 23:09:23
1
Інші вірші поета
... Сад скам'янілої душі Дозволь кохати тебе вічно В душі лишиться жити неповторне...
Інші поети
virvechka
@virvechka
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Vici Queen
@BlackBeauty17
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1994
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10294