Не бийся в шибку вітром несміливим...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Не бийся в шибку вітром несміливим, Мій нерозгаданий далекий сон... Будить від сну не варто сплячу зливу, Вона ледь-ледь притихла за вікном... Не знаю, як розвіяти тумани, І що вони сховали від очей... Та все одно зривати я не стану Цих перших пурпурових орхідей... Нехай і не прикрасять твого саду, Зате полинуть цвітом в синю вись – Не згинуть ні від снігу, ні від граду, Бо стебла над землею піднялись...
2025-04-09 04:58:44
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Марта Вітовська щиро дякую! 🥰
Відповісти
2025-04-09 09:01:31
1
Лео Лея
Такий атмосферний вірш, в декількох рядках - ніби все життя👍
Відповісти
2025-04-16 15:26:48
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея Дуже дякую 🫶🤗
Відповісти
2025-04-17 23:09:23
1
Інші вірші поета
Вона покохала його понад міру... Ти наче сонце, що осяяло мій день... Мені з безодні твого океану Я люблю без "але" і "тому що"
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1653
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1881