Не бийся в шибку вітром несміливим...
Не бийся в шибку вітром несміливим, Мій нерозгаданий далекий сон... Будить від сну не варто сплячу зливу, Вона ледь-ледь притихла за вікном... Не знаю, як розвіяти тумани, І що вони сховали від очей... Та все одно зривати я не стану Цих перших пурпурових орхідей... Нехай і не прикрасять твого саду, Зате полинуть цвітом в синю вись – Не згинуть ні від снігу, ні від граду, Бо стебла над землею піднялись...
2025-04-09 04:58:44
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Анна Вишневська щиро дякую! 🥰
Відповісти
2025-04-09 09:01:31
1
Лео Лея
Такий атмосферний вірш, в декількох рядках - ніби все життя👍
Відповісти
2025-04-16 15:26:48
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея Дуже дякую 🫶🤗
Відповісти
2025-04-17 23:09:23
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5346
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2788