Квітне сад за дверцятами серця...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Квітне сад за дверцятами серця, Таємничий, не знаний людьми... Так під небом одвіку ведеться – Там, де світло – немає пітьми. Так немає й в любові образи, Й суму, відчаю, гніву нема. То не правда, що є в ній накази, То брехня, що люблю я дарма. Таємницю любові збагнути Не під силу людині ніяк, Лише Бог знає, буть чи не бути, Й не буває її просто так... Якщо любиш – радій! Значить, серце Не скували одвічні льоди, Значить, в ньому тепло віднайдеться, Як любов завітала туди.
2024-05-11 05:27:57
6
0
Інші вірші поета
Мов шаль, лягає ніч мені на плечі Трохи більше ніж сто кілометрів... Згубне кохання У темряві сумної душі
Інші поети
Rawan
@Rawan_1412
Olya Shmagailo
@Olya_Shmagailo
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2385
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10925