Мені з безодні твого океану

Мені з безодні твóго океану Не виплисти, на берег не зійти... Хоч розум серцю вже писав догани, Палив усі зізнання і листи... У чашу замість чорної отрути Мені налив Бог знову цю любов, Хіба ж можливо так тебе забути, Коли теплом проник у мóю кров? Вже згаснув біль. А з ним – бажання втечі Розтало, мов фортеця крижана, І знов принишкла, зникла холоднеча, Натомість – лиш любов полум'янá.

2024-12-01 07:15:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Ой, як гарно

Відповісти

2024-12-02 05:03:55

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Н Ф щиро дякую 🥰

Відповісти

2024-12-02 08:31:00

Інші вірші поета

По небосхилу зоряної ночі Я люблю без "але" і "тому що" Таємниця доблесного воїна Вручив мені ти цінний подарунок

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

TEJA

@TEJA

Марина Бережная

@Berezhna_Marina

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1992

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6103