Малюю знов чарівні Ваші риси
Малюю знов чарівні Ваші риси, У барвах слів знов неминуче загублюсь... Як марять морем дикі кипариси – Так я люблю Вас... І радію, і журюсь... Відкрию очі й озирнусь довкола – Грудневий ранок снігом білим заспівав... Здається, все на світі охололо, Усе завмерло... Тільки не любов моя. Нехай метуть сніги й страшать морози, Нехай минають невблаганно дні й роки, Хай зорі вибудовують прогнози, А я люблю Вас і без доторку руки.
2024-12-15 12:53:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4733
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13180