Малюю знов чарівні Ваші риси
Малюю знов чарівні Ваші риси, У барвах слів знов неминуче загублюсь... Як марять морем дикі кипариси – Так я люблю Вас... І радію, і журюсь... Відкрию очі й озирнусь довкола – Грудневий ранок снігом білим заспівав... Здається, все на світі охололо, Усе завмерло... Тільки не любов моя. Нехай метуть сніги й страшать морози, Нехай минають невблаганно дні й роки, Хай зорі вибудовують прогнози, А я люблю Вас і без доторку руки.
2024-12-15 12:53:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4694
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2261