Ти наче сонце, що осяяло мій день...
Сандрін Iрріель
Ти наче сонце, що осяяло мій день, Хоч лиш на мить промінням доторкнулось... Й душі так світло і так тепло від натхнень, Твоєю посмішкою місто усміхнулось. Всьому радію, поки вулицею йду... Нехай дивуються навколо люди! Для них я – дивна, бо усміхнена іду... Для них ця радість загадкою буде... У неї ж корені до подиву прості – Зустрілася з тобою я сьогодні. Мабуть, це ти весну прикликав, саме ти! Тому й весна в душі така природня. 01.03.2024
2024-03-03 10:40:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Надзвичайно романтично☺️
Відповісти
2024-03-06 05:15:59
1
Сандрін Iрріель
@Н Ф дякую❤️ Дуже приємно!
Відповісти
2024-03-07 05:17:32
1
Інші вірші поета
Я люблю Вас... Якби ж могла! Втрачене кохання ...
Інші поети
Mac67
@Mac67
Eva Bush
@Eva_Bush_
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8251
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2502