Ти наче сонце, що осяяло мій день...
Сандрін Iрріель
Ти наче сонце, що осяяло мій день, Хоч лиш на мить промінням доторкнулось... Й душі так світло і так тепло від натхнень, Твоєю посмішкою місто усміхнулось. Всьому радію, поки вулицею йду... Нехай дивуються навколо люди! Для них я – дивна, бо усміхнена іду... Для них ця радість загадкою буде... У неї ж корені до подиву прості – Зустрілася з тобою я сьогодні. Мабуть, це ти весну прикликав, саме ти! Тому й весна в душі така природня. 01.03.2024
2024-03-03 10:40:54
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Надзвичайно романтично☺️
Відповісти
2024-03-06 05:15:59
1
Сандрін Iрріель
@Н Ф дякую❤️ Дуже приємно!
Відповісти
2024-03-07 05:17:32
1
Інші вірші поета
... Я люблю без "але" і "тому що" Квітне сад за дверцятами серця... Згубне кохання
Інші поети
Margarita20
@Margarita20
Hell_ga
@Hell_ga
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2394
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4128