Ми навіть і не розмовляли...
Ми навіть і не розмовляли, Ти просто поряд був, сидів... У залі музика лунала, А в моїх грудях – серця спів... Душа, німа від тріпотіння, Злетіла в невагому вись... І не боялася падіння, Як ноти залом понеслись... Бо музика – то мова серця, У ній немає зайвих слів... І сум на радість обернеться, Немов прихід в пустелю злив... Ти був так поряд... І здавалось, Немає в світі вже тривог... На мить плече плеча торкалось, Як я зраділа, знав лиш Бог... Так випадково, ненароком Так ненавмисно, мимохіть... І от із кожним твоїм кроком Розтанула чарівна мить... О ні, вона не розчинилась! Вона залишиться в мені. У вірші спогадом лишилась Чарівна мить, немов у сні...
2024-04-03 15:08:30
6
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8219
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2480