Трохи більше ніж сто кілометрів...
Трохи більше ніж сто кілометрів Нас розділяє. Ну а може й ні... Для мене завжди за півметра Твій погляд ніжний уві сні... Я безуспішно в натовпі шукаю Твоєї спини обриси... Дарма, Що я серед людей отих блукаю, Твоїх очей посеред них нема... І ось на мить у серці знов заб'ється Надія дивна! А то знов не ти... То хтось чужий... І радість розіб'ється, Бо мріям знов бракує простоти...
2023-07-25 22:26:40
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Lexa T Kuro спасибі 💗💗💗
Відповісти
2023-07-26 19:26:18
Подобається
Н Ф
Ніжно)
Відповісти
2023-08-03 07:02:21
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Н Ф дякую)🌸☺️
Відповісти
2023-08-03 07:03:45
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11955
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8943