Проросла дика квітка у серці
Проросла дика квітка у серці І пелю́стки хова пурпурові. Морок в душу морозами рветься, А я Вам зізнаюсь знов в любові... Її сила, незрима й всевладна, Вище болю, сильніш за образи, Ні мені, ані Вам непідвладна, Хоч здавалась крихкою одразу... Скільки б морок в свою павутину Не старався заплутать любов, Скільки б біль не обламував крила, А ця квітка живе в мені знов.
2024-12-29 13:43:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslana
Прекрасний вірш і рима, продовжуйте далі)
Відповісти
2025-01-03 23:05:27
2
Сандрін Iрріель
@Ruslana дуже дякую Вам 🥰
Відповісти
2025-01-05 04:44:18
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4647
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1586