Проросла дика квітка у серці
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Проросла дика квітка у серці І пелю́стки хова пурпурові. Морок в душу морозами рветься, А я Вам зізнаюсь знов в любові... Її сила, незрима й всевладна, Вище болю, сильніш за образи, Ні мені, ані Вам непідвладна, Хоч здавалась крихкою одразу... Скільки б морок в свою павутину Не старався заплутать любов, Скільки б біль не обламував крила, А ця квітка живе в мені знов.
2024-12-29 13:43:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslana
Прекрасний вірш і рима, продовжуйте далі)
Відповісти
2025-01-03 23:05:27
2
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Ruslana дуже дякую Вам 🥰
Відповісти
2025-01-05 04:44:18
1
Інші вірші поета
Таємниця доблесного воїна ...навіть грубим тебе я люблю Квітне сад за дверцятами серця... Я люблю без "але" і "тому що"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16449
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1832