Проросла дика квітка у серці
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Проросла дика квітка у серці І пелю́стки хова пурпурові. Морок в душу морозами рветься, А я Вам зізнаюсь знов в любові... Її сила, незрима й всевладна, Вище болю, сильніш за образи, Ні мені, ані Вам непідвладна, Хоч здавалась крихкою одразу... Скільки б морок в свою павутину Не старався заплутать любов, Скільки б біль не обламував крила, А ця квітка живе в мені знов.
2024-12-29 13:43:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslana
Прекрасний вірш і рима, продовжуйте далі)
Відповісти
2025-01-03 23:05:27
2
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Ruslana дуже дякую Вам 🥰
Відповісти
2025-01-05 04:44:18
1
Інші вірші поета
Душа моя, задивлена на тебе Колись під пісню грому й блискавиць... Вона покохала його понад міру... Буває, серцю тісно в тишині
Інші поети
Juli Tenera
@Poetess
Pame
@Pame
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1707
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8959