Проросла дика квітка у серці
Проросла дика квітка у серці І пелю́стки хова пурпурові. Морок в душу морозами рветься, А я Вам зізнаюсь знов в любові... Її сила, незрима й всевладна, Вище болю, сильніш за образи, Ні мені, ані Вам непідвладна, Хоч здавалась крихкою одразу... Скільки б морок в свою павутину Не старався заплутать любов, Скільки б біль не обламував крила, А ця квітка живе в мені знов.
2024-12-29 13:43:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslana
Прекрасний вірш і рима, продовжуйте далі)
Відповісти
2025-01-03 23:05:27
2
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Ruslana дуже дякую Вам 🥰
Відповісти
2025-01-05 04:44:18
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2720
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6918