Нема півмір у почуттях поета...

Нема півмір у почуттях поета – То дар чи доля? Благо чи біда? Навіщо серцю надвисокі злети, Якщо й від краплі болю вже ридá? Чому поет не може просто бути – Родитись, одружитись... Й в засвіти? Приречений він серце своє чути, І, болю в очі дивлячись, іти... Чому не здатен душу засліпити, А серце обернуть у кам'яне? Не вміє зовсім виважено жити, Й болить в нім кожне слово потайне... О ні, поет не може промовчати! І в цім його рятунок і біда... Коли душа в нім хоче закричати – Рядками стане, в римах зарида...

2024-12-16 23:11:22

Інші вірші поета

Сад скам'янілої душі Втрачене кохання Вона покохала його понад міру... Мені з безодні твого океану

Інші поети

Oleksandr Ustymenko

@ustymen

Elly Elly

@loosenoose

Lilya Foxyyy

@LillyFox

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3210

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1711