Нема півмір у почуттях поета...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Нема півмір у почуттях поета – То дар чи доля? Благо чи біда? Навіщо серцю надвисокі злети, Якщо й від краплі болю вже ридá? Чому поет не може просто бути – Родитись, одружитись... Й в засвіти? Приречений він серце своє чути, І, болю в очі дивлячись, іти... Чому не здатен душу засліпити, А серце обернуть у кам'яне? Не вміє зовсім виважено жити, Й болить в нім кожне слово потайне... О ні, поет не може промовчати! І в цім його рятунок і біда... Коли душа в нім хоче закричати – Рядками стане, в римах зарида...
2024-12-16 23:11:22
4
0
Інші вірші поета
Позаду проблиск тіні на асфальті... ...навіть грубим тебе я люблю По небосхилу зоряної ночі Я люблю Вас...
Інші поети
I_am_not_star
@I_am_not_star
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5190
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2279