Нема півмір у почуттях поета...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Нема півмір у почуттях поета – То дар чи доля? Благо чи біда? Навіщо серцю надвисокі злети, Якщо й від краплі болю вже ридá? Чому поет не може просто бути – Родитись, одружитись... Й в засвіти? Приречений він серце своє чути, І, болю в очі дивлячись, іти... Чому не здатен душу засліпити, А серце обернуть у кам'яне? Не вміє зовсім виважено жити, Й болить в нім кожне слово потайне... О ні, поет не може промовчати! І в цім його рятунок і біда... Коли душа в нім хоче закричати – Рядками стане, в римах зарида...
2024-12-16 23:11:22
4
0
Інші вірші поета
Я люблю без "але" і "тому що" Ми навіть і не розмовляли... ...навіть грубим тебе я люблю Ти наче сонце, що осяяло мій день...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5530
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3923