Якби ж могла!
Якби ж могла! Я б вирвала із серця
Цей чистий сум, цю ніжність потайну...
Але наперекір усьому в'ється
Ця квітка... Я її не осягну.
Її коріння міцно вп'ялось в груди,
Мов паросток одвічної весни,
Беззастережно. Без надій на чудо,
Та все ж до сонця тягнеться увись.
2024-12-05 05:11:19
3
0