У темряві сумної душі

Всередині пусто і темно. Кожна стіна дуже чорна, як перо від ворони. Стелі, підлога – все темрява. Висить одне дзеркало тільки розбите. Воно витокує не світ - Там тільки тьма. Ця темрява немов прокляття, В ній сховалася моя душа, Самий лиш морок в цій кімнаті, Відблиск світла надію лиша... Що зовні кімнати мені не відомо. Говорять краса неймовірна панує, Говорять, що там все кольорове, Що там все різнобарвне, І таким і повинне життя було бути Говорять, в різнобарвнім тому світі Щоранку сонце сходить і сідає, Там ростуть і дерева і квіти... Та шлях назовні вартові охороняють... Їх імена - мій страх, моя самотність, І не знайомі мені радість, безтурботність... Вірш написано у спілці «Літературна фортеця» @LiteraryFortress у співавторстві з Хонна https://www.surgebook.com/magistr_honna

2023-08-25 06:34:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Читала цей вірш у Мастера Хонни вже, але і у Вас не пройду мимо... Повторяти свої думки не буду, але скажу знов ж таки - Молодці!👍👏 Чудове співавторство!👍 Нових натхнень! Цікавих ідей! Розуміючих людей поряд!🙏💫🍀☀️

Відповісти

2023-08-27 07:10:13

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Lexa T Kuro спасибі 💓💓💓 Навзаєм! 🤗

Відповісти

2023-08-27 07:32:36

Інші вірші поета

Моя любов Ми навіть і не розмовляли... Вона покохала його понад міру... Тінь

Інші поети

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

John Sarah

@Watiri

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3450

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16741