Наш світ розламався

Сергій Яремчук

Наш світ розламався на "після" і "до" Під звуки гучних канонад. Чи будемо жити ми так, як колись Коли від минулого попел зостався? Був страх, була паніка, сльози були. Проте, згуртувавшись, ми це пережили. Зостались лиш біль й довге чатування Перемоги близької і повернення наших бійців. Минуле, як ті самі Помпеї, Під попелом лежить й спостерігає, Як кожен із нас туди знов заглядає. Нема там ні свисту ракет, ні навіть сирен. Де є спокій, кохання і мирне життя. Я вірю, що знов ми побачимо сонце, Що зійде над лютневими сірими хмарами. Ми знов будем мирне життя проживати, Й спостерігати, як двором біжить дітвора. У День Перемоги на площі зберемось І гучно промовимо "Слава Героям!". Проте все ще буде боліти на нашому серці Лютневий той рік, коли зрозуміли ми остаточно, Що наша країна в нас одна-єдина. 14/04/2023 Знаю, що рима під кінець підкачала, проте вірю, що вам сподобалось.

2023-04-14 11:42:46

Інші вірші поета

Я одинак... Дзвони Якщо я вмру... Присяга Нічної варти

Інші поети

Anna Sparrows

@birdwithword

Олесь Орлянский

@immortal_sun

Jenn

@Jenna_Jeanne

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15933

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12484