Вдалині від твоїх люблячих очей...
Вдалині від твоїх люблячих очей
Я прошу: нехай зима ніколи не настане.
І найкращою втіхою мені буде те, що я знаю тебе.
У моєму ідеальному світі є луг.
Там вітер грає гілками дерева.
Я повернусь у свій світ
Закрию очі, знайду спокій.
В світі моїх дитячих мрій є луг,
Там вітер грає гілками дерева
Розсипаючи відблиски світла по гладі ставу.
А дерево високе, велике та самотнє.
Відкидає на траву широку тінь.
І в цій колисці, де зберігається все, що дорого моєму серцю,
Я бережу спогади про тебе.
Коли я буду мерзнути у трясовині реальності,
Вдалині від твоїх люблячих очей,
Я повернусь у свій світ, заплющу очі,
І найкращою втіхою мені буде те, що я знаю тебе.
Є луг в моєму прекрасному світі мрій.
Де вітер танцює з гілками дерева,
Розсипаючи леопардові відблиски по гладі ставу...
Дерево високе, величне та самотнє.
Відкидає тіні на світ, котрий знаходиться під ним.
Прийде день, коли я притулюсь до серця дерева
Та окину поглядом долину.
Де сонце гріє, але ніколи не пече...
Я буду дивитися, як змінюється листя.
Спочатку зелені, потім янтарні, потім темно-червоні.
Потім – зовсім немає листя.
Але дерево не помре.
В місці, де зима ніколи не наступить.
Тут, біля витоків всього, що мені дорого,
Я оберігаю кожен спогад про тебе.
І коли я опинюсь у холодній трясовині реальності,
Так далеко від твоїх люблячих очей,
Я повернусь в цей світ,
Заплющу очі, і кращим заспокоєнням мені буде
Те, що я знав тебе...
24.08.2023
2023-09-02 19:25:59
0
0