Вірші
Я одинак...
Я – одинак...
Навіть в оточенні близьких мені людей
Я почуваюся самотньо.
Це відчуття прийшло до мене місяць тому.
Я розійшовся із коханою людиною.
Наші відносини були для мене щастям.
За півтора роки я відчув себе живим.
І не дивлячись на розділяючи нас кілометри,
Я мріяв про зустріч із нею...
Проте ця осінь внесла корективи.
Моє серце не тьохкає від звуку повідомлень,
А очі не палають від щастя через наші розмови до пізньої ночі.
Я розбитий зсередини,
Порожньо в серці.
І я не знаю, як мені бути.
Я хочу назад
Повернутись в той час,
Коли ми сміялись з усього.
Та винен в усьому я сам.
Винен в розмовах про вибухи в місті,
Винен в розмовах про дім та сім'ю,
В решті решт, я винен у тому, що скидував їй
Милі тік-токи.
Але чи заслуговую я на те, щоб називатися жертвою та шмаркачем?
Я – одинак,
В мене порожньо в серці...
1
0
119
Вдалині від твоїх люблячих очей...
Вдалині від твоїх люблячих очей
Я прошу: нехай зима ніколи не настане.
І найкращою втіхою мені буде те, що я знаю тебе.
У моєму ідеальному світі є луг.
Там вітер грає гілками дерева.
Я повернусь у свій світ
Закрию очі, знайду спокій.
В світі моїх дитячих мрій є луг,
Там вітер грає гілками дерева
Розсипаючи відблиски світла по гладі ставу.
А дерево високе, велике та самотнє.
Відкидає на траву широку тінь.
І в цій колисці, де зберігається все, що дорого моєму серцю,
Я бережу спогади про тебе.
Коли я буду мерзнути у трясовині реальності,
Вдалині від твоїх люблячих очей,
Я повернусь у свій світ, заплющу очі,
І найкращою втіхою мені буде те, що я знаю тебе.
Є луг в моєму прекрасному світі мрій.
Де вітер танцює з гілками дерева,
Розсипаючи леопардові відблиски по гладі ставу...
Дерево високе, величне та самотнє.
Відкидає тіні на світ, котрий знаходиться під ним.
Прийде день, коли я притулюсь до серця дерева
Та окину поглядом долину.
Де сонце гріє, але ніколи не пече...
Я буду дивитися, як змінюється листя.
Спочатку зелені, потім янтарні, потім темно-червоні.
Потім – зовсім немає листя.
Але дерево не помре.
В місці, де зима ніколи не наступить.
Тут, біля витоків всього, що мені дорого,
Я оберігаю кожен спогад про тебе.
І коли я опинюсь у холодній трясовині реальності,
Так далеко від твоїх люблячих очей,
Я повернусь в цей світ,
Заплющу очі, і кращим заспокоєнням мені буде
Те, що я знав тебе...
24.08.2023
0
0
100
Дзвони
Десь високо в багряних вежах
У очах материнських палає ненависть
Безперечно, дорогою ціною
Заплатять усі, коли полум'я виживе.
Коли все, що вона любила, покине цитадель.
Дощі над нами, ніжно плачучи,
Змиють кров, коли вона схолоне.
І так мовила вона
І так мовила вона
Левиця із замку Кастамере
Коли нікого не лишилося
Щоб оплакувати її правління
Горде, але засноване на страху.
Ворота широко відчинені для нещасних
Простаки платять криваву ціну
Стоячи над прірвою
Поблизу повені, що наближається.
Жах у дитячих серцях
Стурбованих, що війна прийшла в їх дім
Немов звук дикого вогню
Біля лев’ячого трону.
Нехай – це буде страх, – казала вона їм
Нехай це буде страх, який вони пізнають
Нехай вони стануть попелом на снігу, що випав.
Осліплена силою та люттю
Заціпеніла за пеленою гніву
Готова заплатити високу ціну
І піти стопами батька
Коли тисячі боролися за її ім'я
Вона штурмувала ворота і полум'ям їх поливала
Щоб зламати колесо, а потім викувать своє.
І так мовила вона
І так мовила вона
Левиця із замку Кастамере
Коли нікого не лишилося
Щоб оплакувати її правління
Горде, але засноване на страху.
Нехай – це буде страх, – казала вона їм
Нехай це буде страх, який вони пізнають
Нехай вони стануть попелом на снігу, що випав.
Спали всіх їх вщент!
Слуги та лорди – різниці немає
Покажи їм полум'я та кров, щоб виграти у грі божевільної цариці…
І з опущеними мечами
Вони кричали доти, доки не задзвонили дзвони
Їхня надія, у пошуках милосердя, стала страхом
Їхня надія стала страхом
І це підживлювало її лють
Вона жадала левової клітки
Вона не зупинитися
Поки всі її не привітають і тут не залишиться нікого…
p.s. Переклад пісні "The Bells" гурту Aviators. Знаю рими немає, проте критика сприймаєтся у будь-якому вигляді
1
0
236
Наш світ розламався
Наш світ розламався на "після" і "до"
Під звуки гучних канонад.
Чи будемо жити ми так, як колись
Коли від минулого попел зостався?
Був страх, була паніка, сльози були.
Проте, згуртувавшись, ми це пережили.
Зостались лиш біль й довге чатування
Перемоги близької і повернення наших бійців.
Минуле, як ті самі Помпеї,
Під попелом лежить й спостерігає,
Як кожен із нас туди знов заглядає.
Нема там ні свисту ракет, ні навіть сирен.
Де є спокій, кохання і мирне життя.
Я вірю, що знов ми побачимо сонце,
Що зійде над лютневими сірими хмарами.
Ми знов будем мирне життя проживати,
Й спостерігати, як двором біжить дітвора.
У День Перемоги на площі зберемось
І гучно промовимо "Слава Героям!".
Проте все ще буде боліти на нашому серці
Лютневий той рік, коли зрозуміли ми остаточно,
Що наша країна в нас одна-єдина.
14/04/2023
Знаю, що рима під кінець підкачала, проте вірю, що вам сподобалось.
1
0
245
Присяга Нічної варти
Слухайте клятву мою та будьте свідками моєї обітниці.
Ніч збирається і моя варта починається.
Вона не скінчиться до самої смерті моєї.
Я не візьму собі жінку в дружину, ні земель, де буду правити, не стану батьком дітей своїх.
Не одягну корону і не буду добиватися слави.
Я буду жити і помру на своєму посту.
Я – меч в пітьмі!
Я – дозорний на Стіні!
Я – вогонь, що розганяє холод!
Я – світло, що приносить світанок!
Я – ріг, котрий будить сплячих!
Я – щит, який захищає царство людей!
Я віддаю своє життя і честь варті Нічній в цю ніч і в усі після неї!
3
0
154
Якщо я вмру...
Якщо я вмру, то знай,
Кохав тебе безмежно я.
Кохав, мов той папуга,
Що обрав навік собі подругу.
Кохав безмежно, ніжно, із любов'ю
Плекаючи у мріях нашу зустріч із тобою.
Проте ти знай,
Що вмер я не своєю смертю.
Помер від кулі вражої,
Що у потилицю поцілили мені.
Поцілену немилосердним ворогом,
Який прийшов на мою землю убивать.
Проте ти знай,
Що перед смертю
Я Бога попрошу тебе
Мені хранить.
І ти живи, не дивлячись
На той тяжкий тягар,
Що ляже на твої тендітні,
Ніжні плечі.
Ти пам'ятай, що я завжди з тобою.
Що буду я в душі твоїй назавжди жить...
14.12.2022.
3
0
161
