Я одинак...
Сергій Яремчук
Я – одинак... Навіть в оточенні близьких мені людей Я почуваюся самотньо. Це відчуття прийшло до мене місяць тому. Я розійшовся із коханою людиною. Наші відносини були для мене щастям. За півтора роки я відчув себе живим. І не дивлячись на розділяючи нас кілометри, Я мріяв про зустріч із нею... Проте ця осінь внесла корективи. Моє серце не тьохкає від звуку повідомлень, А очі не палають від щастя через наші розмови до пізньої ночі. Я розбитий зсередини, Порожньо в серці. І я не знаю, як мені бути. Я хочу назад Повернутись в той час, Коли ми сміялись з усього. Та винен в усьому я сам. Винен в розмовах про вибухи в місті, Винен в розмовах про дім та сім'ю, В решті решт, я винен у тому, що скидував їй Милі тік-токи. Але чи заслуговую я на те, щоб називатися жертвою та шмаркачем? Я – одинак, В мене порожньо в серці...
2023-12-04 12:29:25
1
0
Інші вірші поета
Присяга Нічної варти Наш світ розламався Дзвони Вдалині від твоїх люблячих очей...
Інші поети
Sergei Germanchuk
@sergei_germanchuk
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3838
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1973