The moon beneath the stars
Staring out at the city lights,is truly wonderful.This is my quiet place,where I think about the world,and let loose.Nobody comes up here,nobody knows about this place.I look out at the stars in the dark sky,and I see the moon.I look at the moon,as it acts as my night light,my light in a world of darkness.I admire the moon,it has the courage too outshine the stars,it has the courage too come out every night,so that the darkness doesn't take over.The moon may outshine the stars,but it stays unnoticed .It shines in a world of complete darkness,which is an inspiration too shine brighter than any star in the universe. Everyone is different,in their own way.The moon is so normal,but so odd,as it is in a sky full of stars. Lillian xx P.s Every star,is different.
2020-04-14 10:32:53
41
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
shadowlinxxx morgan
@Corry T'Erickson thank u 💕🌚🌟
Відповісти
2020-04-14 11:21:32
3
JENOVA JACKSON CHASE
Wow.
Відповісти
2020-04-14 15:27:13
2
shadowlinxxx morgan
Відповісти
2020-04-14 18:05:05
2
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1984
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2333