The sea
Leave your worries by the shore line , And run your bare feet through the sand, Let the water be a soft bed, When you cannot bear to stand, Make friends with the seagulls, And hold the sun up on your palm, Before you duck beneath the water, Where the world is mute and calm, Tell the fish all of your problems, As they all come swimming past, When your lungs are close to bursting, Swim above the waves and gasp, Let the water hold your sadness, And wash it right out to sea, So like a message in a bottle, All your worries are set free. Lillian xx
2020-03-03 07:32:15
34
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
STELLA RAYMOND
Spellbound.....calming poem.....👏👏though this poem reminded me of Percy Jackson...😂😂
Відповісти
2020-03-04 08:47:50
1
shadowlinxxx morgan
Відповісти
2020-03-05 19:55:48
1
STELLA RAYMOND
Відповісти
2020-03-06 05:50:39
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2399
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2708