Одного разу в кав'ярні я побачив людину
Солодка кава наганяє спогади, Я знову на цьому місці Лише на цей раз сам. Спокійна музика в кав'ярні ароматизує атмосферу. І спокій наганяє сум, тугу за днями яких вже не вернути. Навколо знову ці істоти, вони прийняли людський образ. Вони по всюди, ховаються у тінях швидко ''наступаючої'' ночі, У сірих, не живих тюрмах повсякденності, щоразу... ''Я їх боюсь'', ''Їх так багато'', ''Потрібно тікати''. Спокійна музика в голові руйнує атмосферу. Я знову в цьому місці. На цей раз сам. ... просто дочекаюся світанку.
2023-11-08 23:30:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4134
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402