Одного разу в кав'ярні я побачив людину
Солодка кава наганяє спогади, Я знову на цьому місці Лише на цей раз сам. Спокійна музика в кав'ярні ароматизує атмосферу. І спокій наганяє сум, тугу за днями яких вже не вернути. Навколо знову ці істоти, вони прийняли людський образ. Вони по всюди, ховаються у тінях швидко ''наступаючої'' ночі, У сірих, не живих тюрмах повсякденності, щоразу... ''Я їх боюсь'', ''Їх так багато'', ''Потрібно тікати''. Спокійна музика в голові руйнує атмосферу. Я знову в цьому місці. На цей раз сам. ... просто дочекаюся світанку.
2023-11-08 23:30:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2196
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1877