Одного разу в кав'ярні я побачив людину
Солодка кава наганяє спогади, Я знову на цьому місці Лише на цей раз сам. Спокійна музика в кав'ярні ароматизує атмосферу. І спокій наганяє сум, тугу за днями яких вже не вернути. Навколо знову ці істоти, вони прийняли людський образ. Вони по всюди, ховаються у тінях швидко ''наступаючої'' ночі, У сірих, не живих тюрмах повсякденності, щоразу... ''Я їх боюсь'', ''Їх так багато'', ''Потрібно тікати''. Спокійна музика в голові руйнує атмосферу. Я знову в цьому місці. На цей раз сам. ... просто дочекаюся світанку.
2023-11-08 23:30:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651