Так хочеться відчути
І переслідує мене приємний, теплий голос, він спокій спокушає. І наче падаю в обійми все оточуючого вітру, він проникає у клітини тіла, волосся та у розум. Але, мені спокійно і так багато часу, прямо до цієї миті, мене вбивав найменший струмок суму. Та зараз... Я спокійний, тепер я маю місце для підтримки, тепер у мене є вона. Нехай у неї небагато часу, сили та можливостей, для неї я завжди довірю власний настрій. Мені подобається так... слухати цей голос, завжди він різний і завжди прекрасний. І він сповіщує про радість, сум та злість, про те що їй важливо розказати. Про несмачний сніданок й зіпсований ним ранок, і про чудовий вечір зі смачним какао. Мені подобається так... Слухати цей голос, завжди він різний і завжди для мене рідний. І переслідує мене приємний, смачний запах, спокушає поцілунок. І кожен доторк шиї, пальців та долонь, він наче розчиняє, і тіло перестало відчуватися, ми наче стали одним цілим. І все ж не можна так, і я не хочу. Не хочу часто доторкатися глянцевих і ніжних рук, я наче рушу їх. Не стану я псувати блідість та рум'яність щік, нехай все залишиться як є, чистим і прекрасним. Просто залишуся стояти і німо відчувати, беззвучно, сліпо, затамувавши подих, Як знов і знов цей запах входить в одяг і як легкі сліди минулих поцілунків вкривають мою шию. Просто залишуся стояти, стояти та чекати доки твої вітри як і завжди, покриють моє тіло.
2023-11-08 23:35:05
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1267
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3049