Прояви загадковості
Випадкові образи швидких ніг розганяють калюжі та вогке повітря. Наче тепла, сонячна погода, після сірої та томної зими, Наче чистий розум - маренню розлука, під час вчорашньої, старої байки... Випадкові образи, позбавились сенсовності сьогодні, просто стали проявами загадковості. Та все ж... вони важливі. Вони виснажно прагнуть кинутись на очі, Вони літають поза межами свідомості і ми ніяк не можемо впізнати їх щоночі. У наших снах, квартирах, підвіконнях... і на лавах, Ніяк не можем зрозуміти їхню суть. ... а потім ми питаємося у зустрічних, Про їхні дні, розваги, побут... про роботу, В кінці-кінців, про випадкові образи швидких ніг, що розганяють вогкість та калюжі. Що наче, тепла, сонячна погода, після сірої та томної зими. Що наче чистий розум - маренню розлука, під час вчорашньої, ранкової роси... Мабуть це те, чого я прагну прокидаючись раніше, вранці. Мабуть це те, що я люблю і маю... та не хочу покидати. Лише дізнатися б: чому, до біса, дивно відчувалася своя присутність тогó чудногó дня, З вогким повітрям, коли я просто поспішав... Розганяючи калюжі та повітря.. того чудного, дощівного дня, промокаючи до нитки?
2023-11-08 23:41:37
0
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9676
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1662