Стираючи кордони
Олександр Гурський
Ми маємо надійних спутників в житті (пауза, акцент) І за спиною завжди все зникає. Нехай минуле залишається у себе дома, Я не прийму його депресію у серце знову. Нехай майбутнє перестало обіцяти наше існування, Нас забувають люди кожну мить. Мені набридло жити в страху покарання, Давно ображених, минулих мрій. І ці думки нічого, і ніколи не приносять, Окрім розрухи деструктивних слуг, та все-таки... ~ Я чую їхній стук... Стук-стук-стук у двері нашої свідомості, Стук у двері нашого життя. Але ладно, байдуже, понятно?! Вони всерівно без ключа. Ми маємо надійних спутників в житті (пауза, акцент), Будь-ласка, нехай хоча б вони не ранять нашу душу та не руйнують наших мрій.
2023-11-08 23:38:10
1
0
Інші вірші поета
Коротка історія одних ''лютнєвих'' стосунків За кулісами життя Історія кохання тривала рівно добу Випадкові прояви світла
Інші поети
Mr. K
@kiwi_smith
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2535
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1373