Серія: Чорне та біле
*** Влада Некроманта не безмежна, Ціна його неминуча. Тому знання, що він знає. Нікому він не продАє. Невдачу це передвіщає. Тому, коли прийшла вона. І попросила аби він її навчив. Прогнав її та злість лишив. Породжену слідами багатьох віків... В тихому дзвоні дзвоників. Чути тихі голоси. Чи то птахів, чи то людей. Вітер дує в пламені, Червоних свічей. Молитва. Просто Молитва. Тиша. Застигла. Один на один. Молитва. Просто. Молитва. Примітка: Крапки відбивають ритм. Всі описки в тексті. Теж зроблені навмисне. Задля потрібного ефекту.
2021-12-10 05:37:10
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2663
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6363