На небосхилі написана фреска невідомим митцем...
Софія Губермайстер
На небосхилі написана фреска невідомим митцем. Місяць намальований охайним мазком, Хмари зображені, буцімто вовк, Зорі сіяють яскравіше за всіх, Ніби до них додали іскру. Разом із місяцем танцювали метелицю, Разом сміялися й веселилися, Допоки вовк не пригорнув їх до себе. До себе в теплі обійми
2024-04-04 07:45:54
1
0
Інші вірші поета
Приємно чути все навколо: У війні страшніша не сама війна Як говорять... Що поганому в тому, щоб інколи слухати життя?
Інші поети
ErailXx
@ErailXx
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3111
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2708