Що поганому в тому, щоб інколи слухати життя?
Софія Губермайстер
Звуки машин. Шин. Голос людей. Розмови сімей. Звуки дощу об калюжі. Та спокій. Слухати все на кожному кроці. Голос з тролейбусу. Розмови в кафе. Звук світлофора та тиші мить. Чутно, як каплі б‘ються тканиною, Чутно, як мить стає спокійнішою, Чутно, як все завмирає, і подих життя.
2024-04-04 07:40:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аліса Боняр
Ця мить жива, в ній б'ється саме серце життя...Тиша огортає твої плечі, і ти відчуваєш, що ти є. І це найважливіше)
Відповісти
2024-05-30 16:52:06
1
Інші вірші поета
Вірші Що за тенденція пішла ходити в курточкáх в театр? Я не поет Ти хочеш щось мені розповісти
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Veritas V
@veritas_v
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2689
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2984