Що поганому в тому, щоб інколи слухати життя?
Софія Губермайстер
Звуки машин. Шин. Голос людей. Розмови сімей. Звуки дощу об калюжі. Та спокій. Слухати все на кожному кроці. Голос з тролейбусу. Розмови в кафе. Звук світлофора та тиші мить. Чутно, як каплі б‘ються тканиною, Чутно, як мить стає спокійнішою, Чутно, як все завмирає, і подих життя.
2024-04-04 07:40:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аліса Боняр
Ця мить жива, в ній б'ється саме серце життя...Тиша огортає твої плечі, і ти відчуваєш, що ти є. І це найважливіше)
Відповісти
2024-05-30 16:52:06
1
Інші вірші поета
Що за тенденція пішла ходити в курточкáх в театр? Туман Жінки У війні страшніша не сама війна
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2408
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2737