ніжно...
stasijjka
Тихо падав вечірній сніг, І мороз пробирався крізь двері... Вона ніжно любила його, Він її малював на папері. Вона знала, що він десь там є, Що чекає коли та приїде, Що вже завтра напише "привіт" І життя її знову розквітне... Він малює її обличчя, Рівно виводячи кирпатий носик, З фото дивиться середньовіччя. Він вже мріє про її дотик... Він шукає її Інстаграм, І боїться її передозу. Вона- як приклад усім зіркам... Він- знайшов свою єдину музу...
2020-04-14 20:06:12
4
0
Інші вірші поета
Нічні розмови ... Вона була закохана у дощ... Ганьба...
Інші поети
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2544
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3127