ніжно...
stasijjka
Тихо падав вечірній сніг, І мороз пробирався крізь двері... Вона ніжно любила його, Він її малював на папері. Вона знала, що він десь там є, Що чекає коли та приїде, Що вже завтра напише "привіт" І життя її знову розквітне... Він малює її обличчя, Рівно виводячи кирпатий носик, З фото дивиться середньовіччя. Він вже мріє про її дотик... Він шукає її Інстаграм, І боїться її передозу. Вона- як приклад усім зіркам... Він- знайшов свою єдину музу...
2020-04-14 20:06:12
4
0
Інші вірші поета
Така ця відстань... Наш початок... Нічні розмови Вона була закохана у дощ...
Інші поети
Safiyyah Orlovic
@SafiyyahOrlovic_99
Lovely Heart
@LovelyHeartForever21
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3503
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13065