Вона була закохана у дощ...
stasijjka
Вона була закохана у дощ... Любила тихі краплі у ночі. Її приваблювало листя й хвощ, Гарячий чай і теплі пледи. Вона була закохана у дощ... Сиділа на уроках у задумі, В руках листок, заколка на волоссі... І мокрі черевики у болоті. Вона була закохана у дощ... До ночі говорила про кохання, Дивилася сопливі мелодрами, І пахла вечорами жовтня... Вона була закохана у дощ... Писала вірші і читала рими. Слухала осінні гороскопи, Страждала під треки піпа... Вона була закохана у дощ... Тремтіла тілом від цих холодів, Кохала ніжно і так сильно. І серце їй розбити ніхто ще не зумів...
2020-10-08 11:05:32
6
0
Інші вірші поета
Відкрий мене ще сотню раз... Марення Така ця відстань... Наш початок...
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4379