Навчи мене
Стефанія Судомора
Навчи мене із вірою іти вперед, І кожен крок свій розуміти. Життя з тобою,то солодкий мед, Та я, не навчена по справжньому любити. Навчи мене у спокої – творити, На повну, віддаватися життю. Ти не метелик,щоб тебе ловити, Ти перша пчілка у весняному саду.
2021-08-11 11:18:52
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дарина Дорогань
Це щось неймовірне 😍💫
Відповісти
2021-08-11 11:43:23
1
Стефанія Судомора
@Дарина Дорогань дякую)
Відповісти
2021-08-11 11:45:02
Подобається
Інші вірші поета
осінь 11.22 живеться про важливе
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3690
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2001