про важливе

Стефанія Судомора

серед мільярдів сонечок й котиків, ти покличеш – «моя особлива» серед мільйонів обіймів і дотиків, поміж твоїх,я залишусь щаслива. серед тисяч стежок і доріг, лиш однією до тебе б вертатись. серед сотень написів й книг, тільки нашим романом, буду пишатись. серед десятків мелодій й пісень, на повторі, пісня про тебе. не важливо, це ніч чи це день, все одно,я бачу зорі на небі.

2021-12-21 21:26:44

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Дарина Дорогань

Як ніжно, чарівно і легко 😍 Яка прекрасна поезія, до глибин душі ❤️

Відповісти

2021-12-21 21:27:59

2

Стефанія Судомора

@Дарина Дорогань дуже дякую ❤️❤️❤️❤️

Відповісти

2021-12-21 21:35:13

1

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2634

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1283