Мораль і правда
supero
Ми - суспільство без моралі, Бо мораль у кожного своя. Тим, що брешуть заради блага, Чесні поперек горла стали, Їм бути чесним - це вже злочин. А комусь, брехня - найтяжчий гріх. То де ж шукати правди? Де віднайти те єство світла, Що порухом пальця вкаже Хто правий в вічнім спорі. Не знаю й не знала я... Та відаю точно - нема його в суді, І не було... Та не виніть суддей, вони - теж люди З своїми демонами в голові. Люди, що, як і всі ми, Не відають, де правда. Не буть людям суддями людей! Правда багатогранна і необ'ятна, Як вічність, яку нам не пізнать.
2023-04-21 19:36:52
0
0
Інші вірші поета
Порочний круг Любов всюдисуща Легкість буття Той, що ходить по канату
Інші поети
Mark
@dmoaa_Mark
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4363
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5944