Перемога

Світлана Ющенко

Весна на вулиці панує, А моє серце все сумує. Ти знову йдеш далеко, Неначе та лелека, Летить у теплій краї, Лишає луки і гаї. Та, як завжди, повертаєш. І моє серце, мов ножем, караєш. Та надто довго ти літав. Ти мої крила обламав. І я стою, неначе в крові, Не відчуваю той любові, Яку щораз ти дарував, Коли до себе поигортав. Все! Стій! Забула! Не пам'ятаю все, що було. Не хочу більше я страждати. Думки в колисці колихати. Іди! Лети! Тебе я закликаю! І ті дні, як аркуш, вириваю Із книги нашого життя, Щоб все пішло у забуття! Щоб все згоріло, як у вогні! Не милий більше ти мені. І я смакую перемогу, Стаю на нову я дорогу. Ступаю вдруге і вчетверте І слово вирветься уперте Стояти! Вижити! Не вмерти!

2018-10-08 07:13:51

Інші вірші поета

9 років потому Я є... Твій смак Втікачка

Інші поети

Victoria H

@gl9victoria

Назар Карімов

@Nazar_Karimov

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5390

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7189