Перемога
Весна на вулиці панує,
А моє серце все сумує.
Ти знову йдеш далеко,
Неначе та лелека,
Летить у теплій краї,
Лишає луки і гаї.
Та, як завжди, повертаєш.
І моє серце, мов ножем, караєш.
Та надто довго ти літав.
Ти мої крила обламав.
І я стою, неначе в крові,
Не відчуваю той любові,
Яку щораз ти дарував,
Коли до себе поигортав.
Все! Стій! Забула!
Не пам'ятаю все, що було.
Не хочу більше я страждати.
Думки в колисці колихати.
Іди! Лети! Тебе я закликаю!
І ті дні, як аркуш, вириваю
Із книги нашого життя,
Щоб все пішло у забуття!
Щоб все згоріло, як у вогні!
Не милий більше ти мені.
І я смакую перемогу,
Стаю на нову я дорогу.
Ступаю вдруге і вчетверте
І слово вирветься уперте
Стояти! Вижити! Не вмерти!
2018-10-08 07:13:51
1
0