Поглянь у себе
(18+)
НОВИЙ РІК КАЖЕТЕ нові дні, нові мрії і нове життя всі так надіються що новий рік буде кращим що в ньому небуде болі, розчарувань. Що в новий рік потрібно іти без довгів і потрібно прощати обіди Та нерозумієте ви істини Люди що новий рік це просто лінія яку потрібно переступити та все одно цеж ідете ви а що зробити якщо усі в душі гнилі... якщо усі лиш думаю про себе і немають діла до тебе чи до мене.... якщо цей світ будується лиш так щоб через деякий час він зник.... ніхто недумає скільки хворих у нас на СНІД чи скільки дітей в дітдомі..... і почуття совісті нікому незнайомі.... Та я вже неговорю про щось святе... віра в Бога прокидається лише тоді коли ми у якійсь біді.... і с кожним днем ми все блище пекла ...... НОВИЙ РІК КАЖЕТЕ.... цікаво як будуть жити наші діти через років 100... будуть ходити бомжувать .... і весь час дозу собі шукать..... та ні напевно жити будуть лиш років 25 .... на вулицях будуть текти ріки із відходів..... а в роддомі будуть родить уродів.... цікава казка правда .... а може й ні ..... та Вас судити не мені....... НОВИЙ РІК КАЖЕТЕ ..... ну празнуйте тоді .... та незабувайте що так ідуть роки.... один за другим потім третій...... і нас згадають лиш на портреті.... а може й НІ..... З НОВИМ РОКОМ ДОРОГІ
2021-02-08 18:27:07
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3171
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840