Я...
(18+)
Я загублена душа, я - пориви сліз... Я кохаючи одну, закохуюсь у всіх. де очі прозорі, і нема серцебиття!!!. Мене зрозуміти не зможе ніхто... Я вітер у полі, я висока скала... Я не знаю, як прожити життя.. Десь демон чекає душу мою... Де танцюватимуть на могилі моїй Сорок шість нездійснених мрій... Чи не так все б було ... Де серце кровю стекло.... Я це мільйони доріг.... я- білий сніг...Я це комети... Я не скажу! і ти не кажи.. Де ти!? Кості ламає холодна кров... як Вени зжимає свіже повітря. .. Вдихнувши повні груди диму... Все веселіш, пропадає тишина... Я є у Тобі, я це планета ... Я- синє море, Я це життя ... Та шкода одне. Мене вже нема!
2021-02-08 18:32:02
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3109
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759