Відвага у серці
tata
Знову ранок. Це був просто сон . Приготуй сніданок, Із радіо співай ти в унісон. Це все пройде, Оті твої проблеми, Щастя недалеко тебе жде, Пише про тебе поеми. Он воно махає тобі, Вже зовсім близько, Довірся собі, Пройди через все, нехай і трохи слизько. Ти майже прийшла, Воно зачекалось. Що ти з собою принесла? Відвага у серці вже не ховалась. ~ tata ~
2020-07-02 10:50:57
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ira Nyshta
😍😍😍
Відповісти
2020-07-02 10:58:43
1
tata
@Ira Nyshta ❤❤❤
Відповісти
2020-07-02 11:00:02
Подобається
Інші вірші поета
Суд Чому... Стру з життя Мені потрібен ти
Інші поети
Palak Verma
@PalakVerma
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4334
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13169