Відвага у серці
tata
Знову ранок. Це був просто сон . Приготуй сніданок, Із радіо співай ти в унісон. Це все пройде, Оті твої проблеми, Щастя недалеко тебе жде, Пише про тебе поеми. Он воно махає тобі, Вже зовсім близько, Довірся собі, Пройди через все, нехай і трохи слизько. Ти майже прийшла, Воно зачекалось. Що ти з собою принесла? Відвага у серці вже не ховалась. ~ tata ~
2020-07-02 10:50:57
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ira Nyshta
😍😍😍
Відповісти
2020-07-02 10:58:43
1
tata
@Ira Nyshta ❤❤❤
Відповісти
2020-07-02 11:00:02
Подобається
Інші вірші поета
Чому... Знову й знову Моя весна Твоє ім'я
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
your_name
@your_name
ArDen
@ArDen
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3750
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2696