Комусь потрібні

Вона хотіла, щоб її любили, Без лишніх слів і хвилювань Вона хотіла бути сильною, Без своїх страхів та вагань Чому буває ,що ми любим , Лише тоді коли когось нема Та з часом серцем фантазуємо Про те , що стало лиш слова Проходить час ,проходять дні Нас змінюють багато літ , Але одне зажди не змінне Те серце ,що колись любило. Хоча би раз в цілому світі Під час грози без зайвих квітів І теплих ніжності обіймів В останній раз , Остання згадка Про все те добре , Що зі свічкою згасає. Та в темноті прорив обіймів Ми думаємо кому потрібні , Чи взагалі комусь душею рідні Можливо справді так буває , Що долею нема кохання .

2024-07-03 07:58:37

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олексій Коваль

Аж плакати хочеться 😭

Відповісти

2024-08-05 19:01:49

1

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль дякую 🥰❤️

Відповісти

2024-08-05 19:01:57

1

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль рада ,що тобі сподобався) " Тримай носовичок " ))

Відповісти

2024-08-05 19:02:53

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12181

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2384