Комусь потрібні

Вона хотіла, щоб її любили, Без лишніх слів і хвилювань Вона хотіла бути сильною, Без своїх страхів та вагань Чому буває ,що ми любим , Лише тоді коли когось нема Та з часом серцем фантазуємо Про те , що стало лиш слова Проходить час ,проходять дні Нас змінюють багато літ , Але одне зажди не змінне Те серце ,що колись любило. Хоча би раз в цілому світі Під час грози без зайвих квітів І теплих ніжності обіймів В останній раз , Остання згадка Про все те добре , Що зі свічкою згасає. Та в темноті прорив обіймів Ми думаємо кому потрібні , Чи взагалі комусь душею рідні Можливо справді так буває , Що долею нема кохання .

2024-07-03 07:58:37

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олексій Коваль

Аж плакати хочеться 😭

Відповісти

2024-08-05 19:01:49

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль дякую 🥰❤️

Відповісти

2024-08-05 19:01:57

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль рада ,що тобі сподобався) " Тримай носовичок " ))

Відповісти

2024-08-05 19:02:53

Подобається

Інші вірші поета

На згадку Разве сложно сказать... Пора нахлынувших надежд Нестримна

Інші поети

Molly Walker

@mollywalker228

Наталія Чорей

@Natasha_Chorey

Eiffel

@Miss_Eiffel

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16284

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16103