На згадку
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Моя осінь знов настала, На душі холодний дощ Мені так не вистачало , Лік моментів для розмов Хоч тепер моя лиш мрія Поряд бути , хоч на мить Стихне повість про минуле , Як тепер порожній лист. Не дарма все йде на краще Ми міняєм облік днів, Про моменти, що навряд чи Вдасться нам вернуть навік І тому тобі на згадку Можу написать лиш вірш Про цю осінь, що насправді Стала поштовхом для змін . Р.s: 🍁"Чомусь саме з початком осінні почались мої всі згадки про написання поезій та тих першо початкових почуттів , яких так довго мені не вистачало.🍂"
2023-10-05 12:13:03
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Сандра Мей дякую 🥺🍂🍁🧡
Відповісти
2023-10-05 12:30:11
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Регіна Касі Ем а я підписались ще раніше на тебе ;)
Відповісти
2023-10-05 20:10:15
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Регіна Касі в мене написано " підписані "
Відповісти
2023-10-05 20:15:22
1
Інші вірші поета
Листи до захисників Дозе с любовью)) Малий ведмедик Хтось тобі поміг ...
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
I_am_not_star
@I_am_not_star
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1325
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1378