Одні думки лиш про мить

За вікном самотній дощ І ніяк мені не спиться Одні думки лиш про мить, Як з тобою опиниться Ніч давно укрила сном Всі доріжки та стежини , Що ведуть до тебе знов Під те дерево осини Тільки зорі осягають Наших мрій та сподівань Десь на згадках промайнуть Дивні сни про світ зітхань . Знаєш мені повезло, Що тобою захопилась І на довго занесло Наші спогади невинні.

2022-12-15 21:59:19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Тигриця

Прекрасний вірш!

Відповісти

2022-12-18 20:41:29

Андрій Лаврик

Чудова поезія!!!!

Відповісти

2023-02-01 23:23:56

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Андрій Лаврик дякую правда , зараз спостерігаючи за своїми віршами ...Бачу, що ще багато є над чим працювати ...

Відповісти

2023-02-01 23:25:07

Подобається

Інші вірші поета

Маєм мрію Темнота теней ночи ... Малий ведмедик Почуття зайві

Інші поети

ᎷϴႮΝᏟᏆҒ ϘᎪᏴᏴᎪᏞ

@Western_Boy

Jhordan Ortiz

@jhordan_ortiz

lorestla

@lorestla

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2117

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2961