Просте зізнання

Можливо це лиш моя рожева картинка , Але мені хочеться тобі просто писати Можливо для тебе це нічо особливого , Але для мене це радість прокинутись вранці Мені хочеться бути причиною посмішки І можливо тебе погано ще знаю, Але я так пожалкую якщо не зізнаюсь Бо зараз я дуже почала знов відчувати . Зі мною таке вперше насправді, Та чому не можна просто про почуття написати Можливо не так швидко для тебе , Тому просто хочу тебе з кожним днем пізнавати . Життя насправді може бути коротким І не бачу більше сенсу брехати Я не очікую твоє одобрення Просто прийми мою звичайну симпатію .

2024-11-17 21:21:38

Інші вірші поета

Маєм мрію "Я буду помнить" Подумки Дощ змиє

Інші поети

Noor Jahan

@noon_the_force

Влад

@Vlad_Demon

Ай

@bisovadivchina

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

5062

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1841