Підліткове щастя
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Мати змогу говорити й не боятись. Мати змогу говорити тільки правду. Мати змогу говорити, ніби в п’яльцях Думу словом вишивати любо й радо. Це хіба не підліткове пряне щастя? Адже кляпом затулили в біса рота, Щоб мовчали спохмурніло, сестри й браття! Ані звуку! Ми не гідні – не дорослі. Надто кволі «цуценятка» старшим людям. Куцим хвостиком виляти тільки можем. Та почуйте в тиші заклик, ніби «руту»! Бо за голос поборотися спроможні! Вбило віру німування, ми – невдахи… Ще й дорослі зацькували нас – садисти. Та що з того? Зберігайте рівновагу! Будем мати перемогу урочисту! 25.10.2021
2021-10-27 05:16:16
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Oleg Kotenko
Приголомшння не вбило Мо із ніг лишень ізбило Але файно та прозоре Написала Файна Торі :)
Відповісти
2021-10-27 14:14:07
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Oleg Kotenko ох, дякую :)
Відповісти
2021-10-28 08:09:01
Подобається
Котона Сатанович
я тобі вже писав в інсті сприводу цього вірща) але тримай комент для підняття вірша ще й тут) бо вірш чудовий)
Відповісти
2021-11-08 16:29:02
1
Інші вірші поета
Вовчі очі Міні-істоти Тобі купити завтра сигарети?... Котяра з тунелю
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Sophie
@DilaraAydin10
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1822
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609