Тобі купити завтра сигарети?...
(18+)
Тобі купити завтра сигарети, Які тобі я вигризу з війною? Тобі налити чарку алкоголю? Віддати тіло десь у туалеті? Віддати душу, ставши на коліна І взявши член пригірклий пососати? Мій батьку рідний, серце все зажате! Ніхто у світі нас не зрозуміє... Твою залежність кляту із дитинства, Моє сирітство в світі повнім люду Отих, що кров'ю склеєні повсюду, Бо навіть матір бігла з материнства. Ніхто у світі нас не зрозуміє, Насправді людям бáйдуже-байду́же! Вони ідуть в будинок, ніби мусять Спасти мене від тебе в уродини, Та де були ці бовдури раніше? Мовчали, кляп засунувши до рота? То мо' насправді все отак простіше, Для них важливі гроші — не свобода?... Тобі купити завтра сигарети, Опісля того, як "пограєшся" зі мною? Й до біса людство з їхньою "журбою", Я краще, батьку, знаюся в мінеті!... З суспільством гірше, аніж із тобою. *** Ні, ця історія не з мого життя *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
2021-08-02 23:26:40
17
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Валентин Эдемский
Відверта правда завжди сумна, а хто ж як не людина може це відчути? Несподівано та жорстоко, проте читати цікаво!
Відповісти
2021-08-03 15:17:47
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Валентин Эдемский дякую! Щаслива, що вам сподобалось!
Відповісти
2021-08-03 15:26:11
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Тебе купить завтра сигареты, Которые тебе я выгрызу с войной? Тебе налить рюмку алкоголя? Отдать тело где-то в туалете? Отдать душу, став на колени И взяв член горький пососать? Мой отец родной, сердце всё сжатое! Никто в мире нас не поймет... Твою зависимость проклятую с детства, Моё сиротство в мире полном людей Тех, что кровью склеенные повсюду, Ведь даже мать бежала от материнства. Никто в мире нас не поймет, На самом деле людям абсолютно всё равно! Они идут в дом, типа должны Спасти меня от тебя в день рождения, Но где были эти болваны раньше? Молчали, кляп засунув в рот? Ведь может на самом деле намного проще, Для них важны деньги — не свобода?... Тебе купить завтра сигареты, После того, как "поиграешь" со мной? И к черту человечество с их "печалью", Я лучше, отец, знаюсь в минете... С обществом хуже, чем с тобой.
Відповісти
2021-08-07 22:49:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
49
6
743
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10852