Кровообіг
Життя – це назва пекторалі. «Ніхто не знає, що за світ?» Біжать усі, неначе ралі Нас опановує у сні. А хто тривожний – той брехун, Бо він не вміє малювати. Іде симфонією лун Наш легіт до пустої хати. Наріжте цвях, наріжте хрест! В нас Україна – це держава. А ямб, хорей та анапест У мозок б'ють, неначе кава. «Це цілий світ!» – Давай без цього! І тільки світяться в пітьмі Мальтійські лицарі, та й ті Вже підзабуті зовсім трохи.
2023-05-30 15:02:23
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво🙃
Відповісти
2023-05-31 19:35:07
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Н Ф thanks
Відповісти
2023-06-01 04:39:38
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1997
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3941