Набір слів, Op. 66
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Дихаю на ладан Шаула ти тут? Гаразд Ладно Я Маю дещо Справи владнати Надати владу Влад ти як? Я Закляк Я наляканий Наллю я пляму Ну і нуль із полями Шляпа Гаманець Мільйони пустих сердець Весь світ як болгарський перець А потім Тупотів як той слон Сильний славний Хоча й схильний до слабкостей Хоча й кістлявий А все ж Сам на сам Сам свій Бум бум бум Бахав батон як той бак Був як танк І як батут Був Та й збув Бу Ба Бу Хто був хто був Хто в кого зуб болить Ай ти Та й ті Вже в айті
2023-08-21 19:35:43
4
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Олег Шаула
@Хонна А КОМУ МОЖЕ НЕ СПОДОБАТИСЬ
Відповісти
2023-08-21 19:39:27
2
Хонна
@Олег Шаула знаю я деяких;)
Відповісти
2023-08-21 19:39:41
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
оф корс)
Відповісти
2023-08-22 10:54:32
Подобається
Інші вірші поета
Без назви Неоїзм (цикл "СМ") Як писати з гарним ритмом? (на 200 віршів, юбілей, уху) Без назви
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4312
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412